У народі побутує думка, що якщо купити покришки зі збільшеною висотою протектора, строк їх експлуатації буде набагато більшим, ніж у звичайних. Біжіть за виделкою, а краще за двома, аби зняти локшину з вух. Як показали дослідження, чим вищий малюнок протектора покришки, тим швидше він зношується, та й АЗС доведеться частіше відвідувати. І ось чому. Під час руху покришки піддаються підвищеним вібраціям і збільшеному нагріванню, крім того, інерційна сила сприяє виникненню додаткової деформації високого протектора. Виходячи з цього, всі сучасні вантажні шини виробляються з відносно невеликою глибиною малюнка протектора та збільшеним підканавковим шаром. 

 

Один із найкращих способів продовження життєвого ресурсу покришки – це наварка або наварювання. Відновлення шин у Європі вважається дуже рентабельним бізнесом як для автовласників і компаній, що займаються відновленням шин, так і для економіки держави, адже питання про повторне використання б/у каркасів можна вважати закритим. У розвинених країнах спецтехніка на 40-70% укомплектована відновленими покришками. Більше того, провідні виробники вантажних шин спочатку проєктують каркас із розрахунком на кілька циклів відновлення. Наприклад, у каркас найкращих шин Bridgestone закладено астрономічний ресурс – до 1 млн. км.

 

 

Існує два способи відновлення автошин наваркою:

 

• умовно холодний метод (за температурного показника менше 100 ˚C);

• умовно гарячий метод (за температурного показника 145 – 150 ˚C). 

 

Різниця між цими способами полягає в методиці підготовки протекторної стрічки та її накладання на попередньо підготовлений каркас покришки. 

 

Процес відновлення шин холодним способом складається з наступних етапів:

 

– контроль стану каркаса вантажної шини перед початком відновлення;

 

– шершавіння (зрізання шару старого протектора) каркаса до 1-1,5 мм. Якщо цей параметр не витримати, існує велика ймовірність перегріву та відшаровування протекторної стрічки;

 

– супутні дії з виявлення пошкоджених ділянок шини, корозії, різних дефектів, накопичених за роки експлуатації. На цьому етапі можна робити висновок – придатна чи не придатна шина до подальшого відновлення;

 

– придатну шину розділяють і проводять ремонтні дії – кожну з пошкоджених ділянок акуратно розділяють і на їх поверхню накладають прошарок спеціальної сирої гуми. 

 

– між сполучною гумою та каркасом наносять спеціальний зв’язувальний розчин; 

 

– потім на підготовлений каркас наносять новий протектор (стрічку або кільце), роблять прикатку, після чого шину поміщають у спеціальну оболонку, приєднану до вакуумної системи, з-під якої відкачують повітря; 

 

– колесо завантажують в автоклав, потім слідує вулканізація. 

 

При відновленні шин гарячим способом, після виявлення будь-яких дефектів, покришку миють, сушать, зрізають шар старого протектора та виконують шершавіння поверхні. Проводять остаточну перевірку шини з використанням сканера або рентгенівського сканування. На шершаву частину розпилюють клейовий розчин і наносять тонким шаром проміжну сполучну гуму. Існує два способи нанесення протектора. Перший спосіб полягає в нанесенні одного товстого шару нерифленої гуми із застосуванням невулканізованої протекторної стрічки. Другий передбачає навивку кількох шарів джгута з невулканізованої протекторної гуми. Після чого шину відправляють у спеціальну форму, де відбувається термічна полімеризація (вулканізація) та опресування протектора. Після завершення відновлювальних процесів кожну шину інспектують.

 

Лише 0,06% припадає на брак, який найчастіше виникав через деструкцію поверхні каркаса та дефектів, пропущених під час огляду покришки. Висновок напрошується сам по собі: відновлені шини від надійного виробника, наприклад, бренди Berliner або Michelin Remix, за якістю не поступаються новим покришкам, а ціни надзвичайно привабливі.